Выполните морфологический разбор слова ношей (помогите пожалуйста)?
Выполните морфологический разбор слова ношей (помогите пожалуйста).
Ношу их много лет а счёту им не знаю?
Ношу их много лет а счёту им не знаю.
Подобрать синоним к словосочетанию легкая ноша?
Подобрать синоним к словосочетанию легкая ноша.
Подберите к прилагательным синонимы Лёгкая ноша, лёгкая жизнь?
Подберите к прилагательным синонимы Лёгкая ноша, лёгкая жизнь.
Синоним к слову «лёгкая ноша»?
Синоним к слову «лёгкая ноша».
Составить предложение со словосочетанием тяжкая ноша?
Составить предложение со словосочетанием тяжкая ноша.
Определите падеж?
Склонение слова ноша?
Склонение слова ноша.
Предложение со словом ноша?
Предложение со словом ноша.
Как разобрать слово Ношей под цифрой 3?
Как разобрать слово Ношей под цифрой 3.
Литература : аллегория, олицетворение, сравнение, поэма, легенда, притча, фотосинтез Языкознание : морфология, корень, синоним. История : племя, микроскоп. Медицина : рентген, термометр, операция, витамин, организм, ангина, клетка. Математика : кл..
Языкование : Морфология, синоним Литература : олицетворение, сравнение, притча, поэма, легенда Биология : клубень, фотосинтез, микроскоп, соцветие, организм, корень, клетка Медицина : аллергия, рентген, операция, витамин, ангина Математика : уравнени..
В моём семье четыре человека я мама папа и старшая сестра. Я люблю своё семью. Мы с семьёй вместе проводим время на выходные. Мы иногда идём с семьёй в кино. Мы вечером ждём папу и за столом сядем все вместе. Мы очень весёлая и дружная семья! Я..
Я очень люблю свою семью. В моей семье 4 человека. Мама, папа, старшая сестра и я. Моя мама очень добрая, милая, красивая и умная. Моя мама самая лучшая, ведь она у меня всего лишь одна! Моя родная мама! Она очень вкусно готовит! Мой папа умны..
Ённ : окружённый (окружить), посвящённый (посвятить), запряжённый (запрячь), сожжённый (сжечь), сплочённый (сплотить), измельчённый (измельчить), опустошённый (опустошить), сбережённый (сберечь), воплощённый (воплотить) Енн : ограниченный (ограничить..
Три друга пошли в кино на фильм ужасов Дима и его две сестренки любят мороженое в моем портфеле лежат пять книг.
Нина и Лина мЫли лимон? Нина и Лина мыли лимОн.
Зима красива. Как будто красная матушка! Красавица красна, точно добрая девушка! Море синие, словно небо в высоте! Вот, надеюсь вам понравилось)).
«Ношеный» или «ношенный»: как правильно пишется?
Какой вариант написания слова правильный – «ношеный» или «ношенный»? Может быть, оба слова написаны верно? Давайте разберемся в этом вопросе.
Как правильно пишется?
Оба слова написаны без ошибок – ношеный и ношенный.
Какое правило применяется?
Дело в том, что перед нами две разных части речи: отглагольное прилагательное и страдательное причастие прошедшего времени. Первоисточником обоих слов был бесприставочный глагол несов. вида «носить», употребляемый в значении – «быть одетым во что-то».
Как правило, прилагательные, образованные от подобных глаголов пишутся с «Н», а причастия с – «НН».
Чтобы различать на письме указанные части речи и не допускать ошибок, нужно помнить, что причастие всегда имеет при себе зависимое слово, а прилагательное его не имеет и напрямую обозначает признак, дает характеристику предмету.
Сравним: пиджак ношенный (какое время?) три года – ношеный (какой?) свитер.
Примеры предложений
Костюм, ношенный долгое время старшим братом, наконец-то достался мне.
Ношенный мною свитер был уже ветхим, совсем не грел.
Ношеный пиджак был как новый.
Было видно, что на нем – ношеные брюки.
Как неправильно писать
Ошибка – писать прилагательное подменяя причастие и наоборот – ношеный тобою кардиган; ношенный жилет.
Идти с ношей как пишется
ноша ж. 1) Груз, переносимый на себе. 2) перен. Что-л. обременительное, тяжелое.
ноша
ж.
burden
своя ноша не тянет посл. — a burden of one‘s own choice is not felt
ВАНТА́Ж (речі, товари, які перевозять чи переносять або призначені для перевезення чи перенесення), ВАГА́, НАВАНТА́ЖЕННЯ рідше, ТЯГА́Р, ГРУЗ розм. рідко, ЛАДУ́НОК діал., НАБІ́Р діал.; НО́ША (річ, яку хтось несе). Через поле, через ліс Паровоз вантаж повіз (Г. Бойко); І, несучи вагу ту страшную, Буду пісню веселу співать (Леся Українка); Автомобілісти нашого міста.. збільшують навантаження на кожну автомашину (з газети); Потім стане, скине тягар з плечей, обітре піт (Г. Хоткевич); Принесений з собою груз гранат начальнику тоді здавав солдат (М. Бажан); Коні наскакували на вози, брикали, спихали копитами з возів усяку вантагу (І. Нечуй-Левицький); Нова фабрика йшла дуже добре, і перший ладунок церезину найдальше за тиждень буде готовий (І. Франко); Через деякі пороги переїздили улицькі керманичі з усім набором (Ю. Опільський); Вони мовчки висаджували вантаж на плечі один одному і, горблячись під важкою ношею, рушали далі (О. Гончар). — Пор. бага́ж.
О́ДЯГ (сукупність виробів із тканини, хутра, шкіри, якими покривають тіло), ОДЕ́ЖА, УБРА́ННЯ (ВБРА́ННЯ), УБИРА́ННЯ (ВБИРА́ННЯ), УБІ́Р (ВБІР), ТУАЛЕ́Т, СТРІЙ, ОДЕ́ЖИНА розм., О́ДІЖ розм., ОДЯГА́НКА розм., ВДЯГА́НКА (УДЯГА́НКА) розм., ОДЯГА́ЛО розм., ОДІВА́ННЯ розм., ОДІ́ННЯ розм., МАНА́ТКИ мн., розм., МАНА́ТТЯ розм., РЯДНИ́НА розм., ОБЛАЧЕ́ННЯ уроч., ірон., ПЛА́ТТЯ заст., ПЛАХІ́ТТЯ заст., ОДІ́Я заст., ОДЯ́ГА діал., ОГО́РТКА діал., НО́ША діал., РО́БА діал., ЛУДІ́ННЯ діал., ФА́НТЯ діал., ФАНТИ́НА діал.; ВЕРЕ́ТА, ВЕРЕТЯ́НКА, ВЕРЕ́ТИЩЕ заст. (з грубої тканини); ГАРДЕРО́Б (про сукупність таких виробів для однієї людини); КОСТЮ́М (звичайно національний); НАРЯ́Д, ПРИБО́РИ мн., діал. (гарний, святковий одяг); ША́ТИ мн., заст., поет., РИ́ЗА перев. мн., заст., поет. (багатий, розкішний одяг); ДРА́НТЯ розм., ЛАХМІ́ТТЯ розм., ШМА́ТТЯ розм., зневажл., ГАНЧІ́РКА розм., зневажл. (старий, подертий, а також — взагалі про одяг). Гетьман був у простому хатньому одязі — у світло-синьому каптані, оксамитових штанях і жовтих чоботях (П. Панч); Не одежа красить людину, а добрі діла (прислів’я); В убранні багрянім на троні, Від ізмарагдів блискучому, Феб засідав світлосяйний (М. Зеров); Ой піду я охотою в службу, Дадуть мені тісне убирання, Солдатське вічне горювання (пісня); Любила Параска уборами менжувати (Панас Мирний); Стежкою раз у раз проходили пани, а найбільш панії в туалетах легких поранніх, досить штучних (Леся Українка); Багато гостей, серед яких чимало в маскарадних строях (І. Кочерга); Одягнені в благеньку одежину, хлоп’ята теж прийшли зустрічати партизанів (А. Шиян); Згодом вона помітила серед багатьох обранців народу якихось жінок, зодягнених у національну одіж (І. Цюпа); Пішла до скрині, відкинула важку дубову ляду, дістала з-під якихось одяганок бобрикове пальто (М. Стельмах); Нічого нема, неодягнені ходять, одягала того у орди не було (Словник Б. Грінченка); Різнила Кучія хіба що повнота, її не могло приховати ніяке одіння (М. Олійник); Для одежі не було опрічної коморки, де можна було б поскладати й замкнути свої бурлацькі манатки (І. Нечуй-Левицький); — Прибери к бісу своє манаття! — крикнула Варка, шпурляючи ногою Гащин платок (Л. Яновська); Пішов Кармелюк до куми в гості, Покинув плаття в лісі на мості (П. Чубинський); Там, де зустрінеться їх (підданих) три, Най підбирають швидш плахіття; Без світла темної пори Ні кроку навіть за воріття! (П. Грабовський); Од панщини сильно тяжко було видряпаться, а коли вже одірвався од неї, тоді нічого не треба, харч своя, одяга своя (збірник «Народні оповідання»); Мати.. глянула на Тараса й каже: — Годі до школи ходити, як нема хліба в хаті й огортки на тілі (О. Ковалів); Твоя ноша кричить кождому, що ти мужик (Лесь Мартович); (Хима (убігла):) Ось ваша роба, дядю Лука (М. Куліш); Молодці і дівчатавідданиці виглядали як у свято, найкраще своє лудіння на себе повбирали (Я. Качура); В одну хвилю виросла перед Марусею ціла купа всякого жіночого фантя (Г. Хоткевич); Все веретище Остапове держалось тільки латками (Ганна Барвінок); Вибирати йому (Льові) не було з чого — гардероб у нього був дуже нечисленний (В. Підмогильний); Юнаки і дівчата в яскравих національних костюмах виконують гопак (з газети); Сьогодні зодяглася (мати) в той самий наряд, що був на ній і тоді, коли її дочка перший раз виходила заміж (Є. Гуцало); Буденна одіж наче смертний гріх Темніє серед ясних шат святкових (Леся Українка); Їхала (Катерина) селом. їхала на велике посміховище, а людям хотілося на коліна падати, мовби Мадонну на осляті побачили в ризах срібносніжних (Г. Хоткевич); Вдягнений він був у дрантя, а пов’язаний хусткою (П. Кочура); Дивимось: із запічка злазить хлопчик у лахмітті у якомусь (А. Тесленко); Подивіться хоча б на татар: і працюють як слід, і не пиячать, і з усього задоволені. А речі свої он як зберігають. Аж трусяться над кожною ганчіркою (З. Тулуб). — Пор. I. 1. наря́д.
ТЯГА́Р (дуже важкі, обтяжливі обов’язки, клопоти), ГНІТ, НО́ША, ТЯГОТА́, ВАГОТА́, ВАНТА́Ж, ТЯ́ЖА заст. — Увесь тягар організації підпільної медичної допомоги лежав тоді на Уляні Петрівні (Д. Бедзик); Пам’ять працювала кволо, на душі лежав нестерпний гніт (Л. Дмитерко); Я прочитав твого листа, Моя ти сестро прехороша. І я не той, І ти не та, А все ж Нас не зігнула ноша, Яку поклало нам життя З дитячих літ на наше тіло (М. Нагнибіда); На похідні нестатки й тяготи ви всі нездатні (З. Тулуб); Сиджу. така вагота душить (Ю. Яновський); Що відчуваю? Чого хочу? Чи збуду тяжу світову? (П. Грабовський).
НО́ША, і, ж.
Він утомився від важкої ноші – мішка й кошика з усякою всячиною (О. Бойченко);
Олексій прив’язав Оксанин чемоданчик до свого речового мішка і перекинув ношу через плече (Д. Ткач).
2. перен. Тяжкі, обтяжливі обов’язки, клопоти; тягар.
Я прочитав твого листа, Моя ти сестро прехороша. І я не той, І ти не та, А все ж Нас не зігнула ноша, Яку поклало нам життя З дитячих літ на наше тіло (М. Нагнибіда);
// Усе те, що хтось зобов’язаний здійснювати, виконувати і т. ін.
Стати народним депутатом завжди означало звалити на свої плечі додаткову ношу відповідальності перед своїми співвітчизниками (із журн.).
Він показав нам, із кілочка знявши, Своє національне убрання, Усе в блискітках, в гаптуванні гарнім, Хоч своєрідне, а подібне в чомусь І до гуцульської святної ноші (М. Рильський);
Прекрасна, власного виробництва, самобутня народна ноша (одяг) лемків, описана І. Вагилевичем, на сьогодні є музейною рідкістю (з наук. літ.).
НО́ША, и, ж.1. Груз, переносимый кем-л. Дров нас ѣ к Старик в л ѣ су: а связав в беремя Поднял на плеча .. С ношею брел долго; выбился почти из сил. Трд. СП I 205. Люди, таскающие тяжелыя ноши, как то драгели, поденьщики. Дом. леч. I 157. | В посл. в дальную сбираючись дорогу не позабыла взять и серебреной мелузги, набивши полные карманы ..; чтож д ѣ лать, своя ноша не тянет. Иван гост. сын I 127. <>Н. чего. Охапка, вязанка. Ноша дров. ФРЛ 1 I 177. Дворовыя бабы .. таскивали всякий день превеликия ноши хвороста. Зап. Блтв I 152. |Перен. Явился он к Господину Ф*** с ношею комплиментов. Крм. ПРП I 92. || Груз, который может поднять и нести человек. Плодов на кисти сидит много, и кисть эта бывает так толста и тяжела, что составляет ношу одному челов ѣ ку. Сл. комм. II 86. — Ср. бремя, беремя, тяжесть, тягость, вьюк.
2. Подача, перемена (кушаний). Перьвая ноша, или подача. Сл. 1763 110. И на первую ношу, (подачу.) Велю приготовить похлебку, блюдо с рыбою, пирог с цыплятами. Дом. разг. 107. прюдолжал кушать, как и прежде. Первая ноша состояла из черепокожных сырых и с приправою. Ант. пут. I 13.